Вхід:

Користувачі рекомендують

Мудрі і повчальні цитати з «Маленького принца»
Легендарна казка для дорослих і алегорична повість - н...

Детальніше...

10 несподіваних тестів при прийомі на роботу.
Сьогодні роботодавцю при прийомі на роботу нового спів...

Детальніше...

10 найпотужніших уроків процвітання від Наполеона Хілла
10 найпотужніших уроків процвітання від автора бестсел...

Детальніше...

Бізнес-моделі. Що таке B2B, B2C, B2G, G2B?
Бізнес-модель логічно описує, яким чином організація с...

Детальніше...

Вадим Зеланд - Трансерфінг реальності
Вадим Зеланд "Трансерфинг реальності" Трансерфинг реал...

Детальніше...

32 постулати на всі випадки життя
1. Не скигліть і не скаржтеся на долю-злодійку.Мовчки...

Детальніше...

Річард Бренсон - До біса все! Берись і твори!
Richard Branson «Screw it let's do it» Річард Бренсон...

Детальніше...

Вдалі назви компаній: 5 відмінних рис
Як корабель назвуть, так він і попливе. Перефразовуючи...

Детальніше...

9 правил поводження з грошима
Правило № 1. Цінуй себе. Прагни весь час підвищувати с...

Детальніше...

Казка про непотрібну жертву
Просто і наочно про те, як ми самі готові зіпсувати со...

Детальніше...

Увійти на сайт

Loader

Казка про непотрібну жертву

Просто і наочно про те, як ми самі готові зіпсувати собі життя...

- Тут займають чергу на жертвопринесення?
- Тут, тут! За мною будете. Я 852, ви - 853.
- Ой, мамочки ... Це коли ж черга дійде?
- Не турбуйтеся, тут швидко. Ви в ім'я чого жертву приносите?
- Я - в ім'я любові. А ви?
- А я - в ім'я дітей. Діти - це моє все!
- А ви що в якості жертви принесли?
- Своє особисте життя. Аби діти були здорові і щасливі. Все, все віддаю їм. Заміж кликаkf хороша людина - не пішла. Як я їм вітчима в будинок приведу? Роботу улюблену кинула, бо їздити далеко. Влаштувалася нянькою в дитячий садок, щоб під наглядом, доглянуті, нагодовані. Все, все дітям! Собі - нічого.
- Ой, я вас так розумію. А я хочу пожертвувати стосунками ... Розумієте, у мене з чоловіком давно вже нічого не залишилося ... У нього вже інша жінка. У мене начебто теж чоловік з'явився, але ... Ось якби чоловік першим пішов! Але він до неї не йде! Плаче ... Каже, що звик до мене ... А мені його шкода! Плаче ж! Так і живемо…
Розчиняються двері, лунає голос: «№ 852, проходьте!».
- Ой, я пішла. Я так хвилююся !!! А раптом жертву не приймуть?

№ 853 стискається у грудочку і чекає виклику.

Час тягнеться повільно, але ось з кабінету виходить № 852.
- Що? Ну що? Що вам сказали? Прийняли жертву?
- Ні ... Тут, виявляється, випробувальний термін. Відправили ще подумати.
- А як? А чому? Чому не відразу?
- Ох, люба, вони мене запитують: «А ви добре подумали? Це ж назавжди! ». А я їм: «Нічого! Діти подорослішають, оцінять, чим мама для них пожертвувала ». А вони мені: «Присядьте і дивіться на екран». А там таке кіно дивне! Про мене. Неначе діти вже виросли. Донька заміж вийшла за тридев'ять земель, а син дзвонить раз на місяць, як з-під палиці, невістка крізь зуби розмовляє ... Я йому: «Ти що ж, синку, так зі мною, за що?». А він мені: «Не лізь, мама, в наше життя, заради бога. Тобі що, зайнятися нічим? ». А чим мені зайнятися, я ж, крім дітей, нічим і не займалася ??? Це що ж, не оцінили дітки мою жертву? Даремно, чи що, я намагалася?

З дверей кабінету доноситься: «Наступний! № 853! ».
- Ой, тепер я ... Господи, ви мене зовсім з колії вибили ... Це що ж ??? Ну,добре!

- Проходьте, сідайте. Що принесли в жертву?
- Стосунки ...
- Зрозуміло ... Ну, показуйте.
- Ось ... Дивіться, вони, загалом, невеликі, але дуже симпатичні. І свіженькі,нерозношені , ми всього півроку тому познайомилися.
- Заради чого ви ними жертвуєте?
- Заради збереження сім'ї ...
- Чиєї, вашої? А що, є необхідність зберігати?
- Ну так! У чоловіка коханка, давно вже, він до неї бігає, бреше весь час, вже сил ніяких немає.
- А ви що?
- Ну що я? З'явився в моєму житті інший, ніби як стосунки у нас.
- Так ви ці нові стосунки - в жертву?
- Так ... Щоб сім'ю зберегти.
- Чию? Ви ж самі кажете, у чоловіка - інша жінка. У вас - інший чоловік. Де ж тут сім'я?
- Ну і що? За паспортом-то ми - все ще одружені! Значить, сім'я.
- Тобто вас все влаштовує?
- Ні! Ні! Ну як це може влаштовувати? Я весь час плачу, переживаю!
- Але проміняти на нові стосунки нізащо не погодитеся, так?
- Ну, не такі вже вони глибокі, так, може на якийсь час ... Загалом, мені не шкода!
- Ну, якщо вам не шкода, тоді нам - тим більше. Давайте вашу жертву.

- А мені казали, у вас тут кіно показують. Про майбутнє! Чому мені не показуєте?
- Кіно тут різне буває. Кому про майбутнє, кому про минуле ... Ми вам про даний час покажемо. Включаємо, дивіться.
- Ой ой! Це ж я! Боже мій, я що, ось так виглядаю ??? Та брехня! Я за собою доглядаю.
- Ну, це ваша душа таким чином на зовнішності проектується.
- Що, ось так ??? Плечі вниз, губи в лінію, очі тьмяні, волосся повисло ...
- Так завжди виглядають люди, якщо душа плаче ...
- А це що за хлопчик? Славненький такий ... Дивіться, як він до мене притискається!
- Не впізнали, так? Це ваш чоловік. У проекції душі.
- Чоловік? Що за нісенітниця! Він доросла людина!
- А в душі - дитина. І притискається, як до матусі ...
- Та він і в житті так! Тулиться. Тягнеться!
- Значить, не ви до нього, а він до вас?
- Ну, я з дитинства засвоїла - жінка повинна бути сильнішою, мудрішою, рішучішою. Вона повинна і сім'єю керувати, і чоловіка направляти!
- Ну так воно і є. Сильна, мудра рішуча матуся керує своїм хлопчиком-чоловіком. І полає, і пожаліє, і приголубить, і пробачить. А що ви хотіли?
- Дуже цікаво! Але ж я йому не матуся, я йому дружина! А там, на екрані ... Він такий винуватий, і до Лахудри своєї ось-ось знову побіжить, а я його все одно люблю!
- Звичайно, зрозуміло, так воно і трапляється: хлопчик пограє в пісочниці, і повернеться додому. До рідної мамулі. Поплаче в фартух, повиниться ... Гаразд, кінець фільму. Давайте завершувати нашу зустріч. Будете любов у жертву приносити? Чи не передумали?

- А майбутнє? Чому ви мені майбутнє не показали?
- А його у вас немає. При такому сьогоденні - втече ваш «малюк»,який вже виріс, якщо не до іншої жінки, так у хворобу. Або зовсім - в нікуди. Загалом, знайде спосіб вирватися з-під маминої спідниці. Йому ж теж рости хочеться ...
- Але що ж мені робити ??? Заради чого я тоді себе буду в жертву приносити ???
- А вам видніше. Може, вам бути матусею шалено подобається! Більше, ніж дружиною.
- Ні! Мені подобається бути коханою жінкою!
- Ну, матусі теж бувають коханими жінками, навіть часто. Так що? Готові принести жертву? Заради збереження того, що маєте, і щоб чоловік так і залишався хлопчиком?
- Ні ... Не готова. Мені треба подумати.
- Звичайно, звичайно. Ми даємо час на роздуми.
- А поради ви даєте?
- Охоче ​​і з задоволенням.
- Скажіть, а що потрібно зробити, щоб мій чоловік ... ну, виріс, чи що?
- Напевно, перестати бути матусею. Повернутися обличчям до себе і навчитися бути Жінкою. Звабливою, хвилюючою, загадковою, бажаною. Такій квіти дарувати хочеться і серенади співати, а не плакати у неї на теплих  грудях.
- Так? Ви думаєте, допоможе?
- Зазвичай допомагає. Ну, це в тому випадку, якщо ви все-таки виберете бути Жінкою. Але якщо щось - ви приходьте! Стосунки у вас чудові просто, ми їх із задоволенням візьмемо. Знаєте, скільки людей у ​​світі про такі  мріють? Так що, якщо надумаєте пожертвувати на користь нужденних - ласкаво просимо!
- Я подумаю…

№ 853 розгублено виходить з кабінету, судорожно притискаючи до грудей стосунки.

№ 854, вмираючи від хвилювання, заходить до кабінету.
- Чи готова пожертвувати своїми інтересами заради того, щоб матуся не засмучувалася.

Двері закриваються ... По коридору походжають люди, притискаючи до грудей бажання, здібності, кар'єри, таланти, можливості - все те, що вони готові самовіддано принести в жертву ...

Сподобався матеріал? Поширюй :)

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Лічильники