Вхід:

Користувачі рекомендують

Мудрі і повчальні цитати з «Маленького принца»
Легендарна казка для дорослих і алегорична повість - н...

Детальніше...

10 несподіваних тестів при прийомі на роботу.
Сьогодні роботодавцю при прийомі на роботу нового спів...

Детальніше...

10 найпотужніших уроків процвітання від Наполеона Хілла
10 найпотужніших уроків процвітання від автора бестсел...

Детальніше...

Бізнес-моделі. Що таке B2B, B2C, B2G, G2B?
Бізнес-модель логічно описує, яким чином організація с...

Детальніше...

Вадим Зеланд - Трансерфінг реальності
Вадим Зеланд "Трансерфинг реальності" Трансерфинг реал...

Детальніше...

Цитати, які стимулюють впевненість у собі
Ви не повинні бути великими, щоб почати, але ви повинн...

Детальніше...

Вдалі назви компаній: 5 відмінних рис
Як корабель назвуть, так він і попливе. Перефразовуючи...

Детальніше...

Що батьки повинні розповісти дітям про кар'єру (правило трикутника)
Про помилки батьків і про основи майбутнього успіху, я...

Детальніше...

32 постулати на всі випадки життя
1. Не скигліть і не скаржтеся на долю-злодійку.Мовчки...

Детальніше...

Річард Бренсон - До біса все! Берись і твори!
Richard Branson «Screw it let's do it» Річард Бренсон...

Детальніше...

Увійти на сайт

Loader

Дік і Рік Хойти

Ти борсаєтшся в клубку проблем і думаєш, що не зможеш видертися? Неймовірно втомлюєшся і думаєш: «Господи, за що мені все це ...»? Світ здається чимось похмурим і ворожим? Опускаються руки, і не знаєш, як далі жити? Близький до розпачу і хочеш все кинути? Прочитай цю історію і не кажи, що чогось не можеш.

Домагайтеся успіху, незважаючи ні на що!

...Вісімдесят п'ять разів він котив коляску з Ріком, його сином інвалідом у марафонах довжиною в 26,2 миль. Вісім разів він не тільки котив його 26,2 миль в колясці, але також тягнув його човен 2,4 милі, сам пливучи в цей час, і крутив педалі 112 миль везучи сина в сидінні на кермі свого велосипеда - і це все в той самий день. Дік також брав його на лижні прогулянки, на гірські сходження і одного разу провіз його в причепі свого мотоцикла через всю Америку. Чи не правда, якщо Ви візьмете свого сина в кегельбан, це буде зовсім не те? І що Рік зробив для свого батька? Нічого особливого, крім того, що врятував йому життя.

Ця історія почалася в Вінчестері, штат Массачусетс 43 роки тому, коли Ріку передушило горло пуповиною під час пологів, що призвело до пошкодження його мозку - він не міг контролювати свої кінцівки. «Він буде овочем все своє життя», так сказали лікарі Діку і його дружині Джуді, коли Ріку було 9 місяців. «Покладіть його в притулок».

Але Хойти НЕ купилися на їхні слова. Вони помітили, що Рік слідував очима, коли вони ходили по кімнаті. Коли Ріку було 11 років вони повезли його в Університет Тафта на інженерний факультет, щоб дізнатися. чи можна щось придумати для того, щоб хлопчик міг спілкуватися. «Абсолютно нічого»,- почув Дік у відповідь. «У його мозку нічого не відбувається». «Розкажіть йому анекдот»,- заперечив Дік. Вони розповіли. Рік засміявся. Виявляється в його мозку багато чого відбувалося.

Дік і Рік Хойти

Оволодівши комп'ютером, який дозволяв йому управляти курсором торкаючись джойстика однією стороною своєї голови, Рік знайшов можливість спілкуватися. Першими словами були: «Вперед, Ведмедики!» («Ведмедики» - ім'я хокейної команди Бостона). І коли його однокласник виявився паралізованим у результаті аварії, і школа організувала пробіг для збору пожертвувань, Рік надрукував: «Я хочу в ньому брати участь». Ага зараз! Як це Дік, який сам називає себе поросям, не здатним пробігти більше милі за раз, зможе штовхати коляску зі своїм сином  п'ять миль? Проте він спробував. «Вийшло, що я сам став« інвалідом »,- сказав Дік. «Мої м'язи боліли два тижні».

Дік і Рік Хойти

Цей день перевернув Ріку все його життя. «Тато»,- він надрукував,- «Коли ми бігли, я себе не почував більше інвалідом». І це змінило все життя Діка. Він став одержимим тим, щоб дати Ріку це почуття знову і знову. Він  тепер перебував у такій спортивній формі, що був готовий брати участь у Бостонському марафоні 1979 року. «Ні»,- сказав йому керуючий марафоном. Хойти не виступали, як один бігун, і це не було змагання бігунів в інвалідних візках. Протягом декількох років Дік і Рік просто приєднувалися до натовпу, який біжить і все одно бігли, а потім знайшли спосіб брати участь у марафоні офіційно: в 1983 році вони пробігли марафон так швидко, що вклалися в необхідний час для участі в наступному бостонському марафоні.

Дік і Рік Хойти

Потім хтось сказав: «Гей, Дік, а чому б не спробувати триатлон?» Яким чином людина, яка не вміє плавати і яка не їздила на велосипеді з шестирічного віку потягнув би 110 фунтову дитину в триатлон? Проте Дік спробував. Тепер вони пройшли 212 тріатлонів, включаючи чотири з них по воді на Гаваях протягом 15 годин. Можна собі уявити реакцію 25-річного хлопця, якого обганяє громадянин у віці, що тягне за собою човен з сидячою в ній дорослою людиною. Гей, Дік, а давай подивимося як би ти впорався один? «Ні за що»,- він відповів. Дік робить це тільки для «приголомшливого почуття», яке він отримує, бачачи Ріка з посмішкою до вух, коли вони разом біжать, пливуть і котяться на велосипеді.

Дік і Рік Хойти

Сам Рік в 1993-му році отримав ступінь в Бостонському Університеті (Boston University), а після працював у комп'ютерному відділі, де займався розробкою пристроїв для людей з труднощами в спілкуванні і паралізованих хворих.

Дік і Рік Хойти

У  віці 65 і 43, Дік і Рік фінішували на 24-му бостонському марафоні, зайнявши 5 083-е місце з більш ніж 20 000 стартували. Їх найкращий час? Дві години, 40 хвилин в 1992 році, тільки 35 хвилин більше, ніж світовий рекорд, який (якщо ви не стежите за цим) трапляється тільки з учасником,який не штовхає перед собою іншу людину в інвалідному візку.

«Питань немає», друкує Рік. «Мій батько - Батько Століття!». Дік теж отримав вигоду з усього цього. Два роки тому у нього був невеликий інфаркт, що трапився під час пробігу. Доктори дізналися, що одна з його артерій була закупорена на 95%. «Якби ти не був у чудовій формі»,- сказав йому один доктор,- «Ти б помер років 15 тому».

Дік і Рік Хойти

Виходить, що в якомусь  відношенні, Дік і Рік врятували один одного.

P.S. Рік, який проживає в окремій квартирі (отримуючи послуги з догляду) і працює в Бостоні, і Дік, який пішов на пенсію з армії і живе в місті Голланд, штат Массачусетс, завжди знаходять шляхи бути разом. Вони виступають з промовами по всій країні і змагаються в якій-небудь гонці кожен вихідний, включаючи День Батька. У цей день Рік веде батька в ресторан, але потай він мріє подарувати батькові подарунок, який ніде не купиш. «Найбільше моє бажання», друкує Рик, «Щоб мій батько сів би в крісло, а я його міг пересувати, хоч би один раз».

Дік і Рік Хойти

Протягом всієї історії команди їхнім девізом було: «ТАК, ти зможеш!».

Сподобався матеріал? Поширюй :)

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Лічильники